Емоційний інтелект. Що більшість не знають про емоційний інтелект?
Ігор Немирівський витратив 30 років свого життя на дослідження емоційного інтелекту, і він побачив одну річ, які всі люди прямо в упор не наздоганяють, що мати емоційний інтелект зовсім не означає бути «приємною» людиною. І це веде до проблем.
Наприклад керівниця, може бути супер чарівна, люб'язна і щойно, відразу готова прибігти на допомогу клієнтам і начальнику. З ними вона просто янгол. Але якщо поспілкуватися з її підопічними, виявиться, що для своїх підлеглих вона мерзенна стерва, токсична душнила, що формує душну атмосферу, часто засуджує, веде себе жорстко і взагалі схожа на тюремного наглядача.
З іншого боку, бувають ситуації, коли приємним називають того, ким легко маніпулювати, звичайно, така людина уникає розбіжностей і взагалі завжди танцює під чужу дудку.
Навіщо тоді взагалі прокачувати емоційний інтелект, якщо за підсумком усі будуть тобою зневажати? Або, навіщо будувати команди з «приємних» людей, які за підсумком тільки й робитимуть що лизатимуть дупу?
Коротше, без конфліктів не обійтися, але опанувавши чотири навички емоційного інтелекту, ти зможеш вступати в конфлікт тільки тоді, коли це дійсно потрібно і робити це грамотно. Цими елементами є:
- самопізнання (це нібито вміння бачити себе з боку, розуміти свої слабкі та сильні сторони)
- Саморегуляція (Контроль своїх емоцій та спонукань)
- Емпанія (уміння співпереживати)
- Соціальні навички (уміння будувати стосунки з людьми та мотивувати їх)
Зауважте до речі, що жодна з цих навичок не має взагалі нічого спільного з тією самою «приємністю».
Без цих елементів ти можеш перегинати ціпок у конфліктах, виливаючи лютий гнів на людину і погіршуючи часто і без того тендітні тендітні стосунки. Або навпаки, зовсім ухилятися від конфліктів. І ось саме цей емоційний інтелект дає чудову можливість намацати баланс між цими двома крайнощами – розповідає Ярослав Степченков, який пропонує онлайн семінари безкоштовно, про емоційний інтелект.
Саморегуляція допомагає контролювати пориви у розмові та внутрішню тривогу. Емпатія допомагає подивитися на все очима іншого. І ти вже будуєш свої аргументи зовсім під іншим кутом, так що співрозмовник відчуєш, що ти реально чуєш його та враховуєш усі його інтереси. Ти скажеш тільки те, що маєш, і скажеш це чітко і ясно, і так, що співрозмовник точно почує це.
Якщо директор компанії намагається завжди ухилятися від конфліктів, соромиться відкрито прямо в лоб видати всю сувору правду, наприклад, що їм потрібно працювати краще і не шастати по офісу, то поступово співробітники нахабніють і одного разу зовсім сядуть на шию, вони настільки розлябляться, що з ними стане неможливо працювати.
А якщо активно спілкуватися з малоефективними працівниками та чітко формулювати те, що від них вимагається, звичайно ж без відвертих загроз та звинувачень, але й не зовсім ласкаво та ніжно, а помірно суворо. Тоді нероби чесно виконуватимуть свою частину роботи.
Таку ситуацію можна спостерігати всюди.
Проте бувають люди, які обирають надто обачливий підхід. Потужний емоційний інтелект дозволяє маніпулювати як своїми емоціями, а й емоціями оточуючих. І це може моментально обернутися серйозною проблемою.
Ось якщо взяти, наприклад, емпатію. Є три види цієї емпатії, за які відповідають різні ділянки мозку:
- Когнітивна: "Я знаю, що ти думаєш".
- Емоційна: "Я знаю, що ти відчуваєш".
- Емпатична турбота: "Я турбуюся про тебе".
Припустимо, вам добре даються перші два пункти, але не третій.
Це часто буває високорезультативних начальників, які працюють в адміністративно-командній культурі: вони задають темп і набувають підвищення. Їм добре вдається досягти короткострокових цілей, оскільки вони добре будують комунікацію завдяки когнітивної емпатії і знають, що їхні слова мають вагу у співробітників, завдяки емоційній емпатії, але через відсутність емпатичної турботи їм все одно, чого це коштує підлеглим. Це веде до емоційного вигоряння працівників - говорить Михайло Колосенко бізнес консультант.
Наприклад, один фінансовий директор у сфері охорони здоров'я, був одержимий прибутком. Він використав усе, що знав про команду вищого керівництва, щоб заради більшого прибутку досягти рішення підвищити норматив щодо прийому пацієнтів. Його не цікавило, чого це буде коштувати лікарям з емоційного та фізичного погляду.
Зрештою, ознаки депресії та тривожності серед медичного персоналу, а також висока плинність кадрів, все ж таки спонукали його розвивати в собі емпатичну турботу. Виявилося, що він добре виявляв її в сім'ї та серед друзів, але на роботі не робив цього. З того часу він почав прислухатися до скарг персоналу та знаходити більш гуманний рівень вимог Інна Старожукова.
Вважати, що емоційний інтелект означає просто вміння бути «приємним» — велика помилка. Все набагато глибше. Розвивайте емоційний інтелект, і ви будете ясно мислити, будувати більш успішну кар'єру, будете продуктивнішим, зможете згуртувати команду і завжди залишатися мотивованим.
Наприклад керівниця, може бути супер чарівна, люб'язна і щойно, відразу готова прибігти на допомогу клієнтам і начальнику. З ними вона просто янгол. Але якщо поспілкуватися з її підопічними, виявиться, що для своїх підлеглих вона мерзенна стерва, токсична душнила, що формує душну атмосферу, часто засуджує, веде себе жорстко і взагалі схожа на тюремного наглядача.
З іншого боку, бувають ситуації, коли приємним називають того, ким легко маніпулювати, звичайно, така людина уникає розбіжностей і взагалі завжди танцює під чужу дудку.
Навіщо тоді взагалі прокачувати емоційний інтелект, якщо за підсумком усі будуть тобою зневажати? Або, навіщо будувати команди з «приємних» людей, які за підсумком тільки й робитимуть що лизатимуть дупу?
Коротше, без конфліктів не обійтися, але опанувавши чотири навички емоційного інтелекту, ти зможеш вступати в конфлікт тільки тоді, коли це дійсно потрібно і робити це грамотно. Цими елементами є:
- самопізнання (це нібито вміння бачити себе з боку, розуміти свої слабкі та сильні сторони)
- Саморегуляція (Контроль своїх емоцій та спонукань)
- Емпанія (уміння співпереживати)
- Соціальні навички (уміння будувати стосунки з людьми та мотивувати їх)
Зауважте до речі, що жодна з цих навичок не має взагалі нічого спільного з тією самою «приємністю».
Без цих елементів ти можеш перегинати ціпок у конфліктах, виливаючи лютий гнів на людину і погіршуючи часто і без того тендітні тендітні стосунки. Або навпаки, зовсім ухилятися від конфліктів. І ось саме цей емоційний інтелект дає чудову можливість намацати баланс між цими двома крайнощами – розповідає Ярослав Степченков, який пропонує онлайн семінари безкоштовно, про емоційний інтелект.
Саморегуляція допомагає контролювати пориви у розмові та внутрішню тривогу. Емпатія допомагає подивитися на все очима іншого. І ти вже будуєш свої аргументи зовсім під іншим кутом, так що співрозмовник відчуєш, що ти реально чуєш його та враховуєш усі його інтереси. Ти скажеш тільки те, що маєш, і скажеш це чітко і ясно, і так, що співрозмовник точно почує це.
Якщо директор компанії намагається завжди ухилятися від конфліктів, соромиться відкрито прямо в лоб видати всю сувору правду, наприклад, що їм потрібно працювати краще і не шастати по офісу, то поступово співробітники нахабніють і одного разу зовсім сядуть на шию, вони настільки розлябляться, що з ними стане неможливо працювати.
А якщо активно спілкуватися з малоефективними працівниками та чітко формулювати те, що від них вимагається, звичайно ж без відвертих загроз та звинувачень, але й не зовсім ласкаво та ніжно, а помірно суворо. Тоді нероби чесно виконуватимуть свою частину роботи.
Таку ситуацію можна спостерігати всюди.
Проте бувають люди, які обирають надто обачливий підхід. Потужний емоційний інтелект дозволяє маніпулювати як своїми емоціями, а й емоціями оточуючих. І це може моментально обернутися серйозною проблемою.
Ось якщо взяти, наприклад, емпатію. Є три види цієї емпатії, за які відповідають різні ділянки мозку:
- Когнітивна: "Я знаю, що ти думаєш".
- Емоційна: "Я знаю, що ти відчуваєш".
- Емпатична турбота: "Я турбуюся про тебе".
Припустимо, вам добре даються перші два пункти, але не третій.
Це часто буває високорезультативних начальників, які працюють в адміністративно-командній культурі: вони задають темп і набувають підвищення. Їм добре вдається досягти короткострокових цілей, оскільки вони добре будують комунікацію завдяки когнітивної емпатії і знають, що їхні слова мають вагу у співробітників, завдяки емоційній емпатії, але через відсутність емпатичної турботи їм все одно, чого це коштує підлеглим. Це веде до емоційного вигоряння працівників - говорить Михайло Колосенко бізнес консультант.
Наприклад, один фінансовий директор у сфері охорони здоров'я, був одержимий прибутком. Він використав усе, що знав про команду вищого керівництва, щоб заради більшого прибутку досягти рішення підвищити норматив щодо прийому пацієнтів. Його не цікавило, чого це буде коштувати лікарям з емоційного та фізичного погляду.
Зрештою, ознаки депресії та тривожності серед медичного персоналу, а також висока плинність кадрів, все ж таки спонукали його розвивати в собі емпатичну турботу. Виявилося, що він добре виявляв її в сім'ї та серед друзів, але на роботі не робив цього. З того часу він почав прислухатися до скарг персоналу та знаходити більш гуманний рівень вимог Інна Старожукова.
Вважати, що емоційний інтелект означає просто вміння бути «приємним» — велика помилка. Все набагато глибше. Розвивайте емоційний інтелект, і ви будете ясно мислити, будувати більш успішну кар'єру, будете продуктивнішим, зможете згуртувати команду і завжди залишатися мотивованим.