Бізнес в Україні переходить "на військові рейки"
24 лютого через повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації на територію України на пропозицію РНБОУ та відповідно до українського законодавства президент Володимир Зеленський підписав Указ про введення військового стану в нашій країні.
Активні бойові дії з протистояння російському агресору мали значний вплив і продовжують впливати на порядок ведення діяльності підприємств усіх категорій на всій території України. За попередніми розрахунками уряду, на кінець березня 2022 року скорочення української економіки оцінюється в 35% і вище за місяць, а загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів сягають трильйона доларів.
Також, згідно з проведеним протягом 21-23 березня Advanter Group опитуванням, 260 підприємств малого та середнього бізнесу показали, що 74% з них повністю або частково припинили свою роботу, розповідає Інна Старожукова.
Режим функціонування економіки за умов воєнного стану вимагає від держави нестандартних рішень, які мають створити надсприятливі умови ведення бізнесу. У зв'язку з цим влада надзвичайно оперативно внесла комплексні зміни до чинного законодавства, а також запровадила низку програм та ініціатив для підтримки підприємців в умовах війни. Це має допомогти зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку країни.
Тому пропоную розглянути п'ять ключових засобів збереження діяльності бізнесу у воєнний час, які вже запроваджено українською владою- Наталія Дегтярьова.
Податкові пільги
Радикальні зміни зазнало податкового законодавства. Так, 17 березня набув чинності Закон №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану". Цим Законом встановлено такі привілеї, які діятимуть у період дії воєнного стану:
- підприємства з оборотом до 10 млрд. грн. зможуть сплачувати єдиний податок за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів;
- єдиний податок з обороту зменшено до 2% (досі - 3% доходу при сплаті ПДВ або 5% доходу при включенні ПДВ до складу єдиного податку);
- протягом 12 місяців з 1 березня 2022 року ФОП можуть не платити ЄСВ за себе, а ЄСВ за мобілізованих осіб платитиметься з бюджету;
- підприємства, що перебувають у місцях, де відбуваються бої, звільняються від сплати екологічного та земельного податків на період воєнного часу та рік після нього;
- штрафи та пеня щодо ЄСВ не застосовуються, а перевірки не проводяться;
- не сплачується ПДВ за товари, знищені внаслідок бойових дій або передані на потреби оборони;
- скасовуються штрафи через відсутність РРО або фіскального чека. Виняток – підакцизні товари;
- платники податків мають право подати податкову та іншу звітність протягом 90 календарних днів після скасування правового режиму воєнного стану.
Важливо додати, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів №303 від 13 березня цього року на час дії воєнного стану припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового контролю. Водночас винятком є ??здійснення позапланових заходів держнагляду щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, що мають суттєву соціальну значимість.
Активні бойові дії з протистояння російському агресору мали значний вплив і продовжують впливати на порядок ведення діяльності підприємств усіх категорій на всій території України. За попередніми розрахунками уряду, на кінець березня 2022 року скорочення української економіки оцінюється в 35% і вище за місяць, а загальні збитки з урахуванням майбутніх періодів сягають трильйона доларів.
Також, згідно з проведеним протягом 21-23 березня Advanter Group опитуванням, 260 підприємств малого та середнього бізнесу показали, що 74% з них повністю або частково припинили свою роботу, розповідає Інна Старожукова.
Режим функціонування економіки за умов воєнного стану вимагає від держави нестандартних рішень, які мають створити надсприятливі умови ведення бізнесу. У зв'язку з цим влада надзвичайно оперативно внесла комплексні зміни до чинного законодавства, а також запровадила низку програм та ініціатив для підтримки підприємців в умовах війни. Це має допомогти зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку країни.
Тому пропоную розглянути п'ять ключових засобів збереження діяльності бізнесу у воєнний час, які вже запроваджено українською владою- Наталія Дегтярьова.
Податкові пільги
Радикальні зміни зазнало податкового законодавства. Так, 17 березня набув чинності Закон №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану". Цим Законом встановлено такі привілеї, які діятимуть у період дії воєнного стану:
- підприємства з оборотом до 10 млрд. грн. зможуть сплачувати єдиний податок за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів;
- єдиний податок з обороту зменшено до 2% (досі - 3% доходу при сплаті ПДВ або 5% доходу при включенні ПДВ до складу єдиного податку);
- протягом 12 місяців з 1 березня 2022 року ФОП можуть не платити ЄСВ за себе, а ЄСВ за мобілізованих осіб платитиметься з бюджету;
- підприємства, що перебувають у місцях, де відбуваються бої, звільняються від сплати екологічного та земельного податків на період воєнного часу та рік після нього;
- штрафи та пеня щодо ЄСВ не застосовуються, а перевірки не проводяться;
- не сплачується ПДВ за товари, знищені внаслідок бойових дій або передані на потреби оборони;
- скасовуються штрафи через відсутність РРО або фіскального чека. Виняток – підакцизні товари;
- платники податків мають право подати податкову та іншу звітність протягом 90 календарних днів після скасування правового режиму воєнного стану.
Важливо додати, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів №303 від 13 березня цього року на час дії воєнного стану припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) та державного ринкового контролю. Водночас винятком є ??здійснення позапланових заходів держнагляду щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, що мають суттєву соціальну значимість.