Як не втратити гроші на першому постачанні з Китаю
Більшість помилок при імпорті з Китаю трапляються задовго до того, як товар перетинає кордон. Підприємець бачить привабливу ціну на фабриці та вважає, що вже розуміє економіку. Насправді реальна собівартість формується з безлічі статей витрат, половину з яких він не врахує вперше. Саме тому перше постачання нерідко стає останнім.
*** Коротко про головне.
Більшість імпортерів втрачають гроші не на митниці і не через курс валют, а на етапах, які легко запобігти. Перша помилка – фіксація на закупівельній ціні в Китаї, тоді як реальна собівартість включає ще близько 10 статей витрат: логістику, брокерів, сертифікацію, страхування, зберігання, доопрацювання товару.
Друга помилка – захід в імпорт без фінансової подушки. Будь-яке відхилення від ідеального сценарію (затримка, шлюб, брак документа) ставить бізнес під загрозу, якщо немає резерву.
Третя – вибір товару без перевірки вимог до ввезення. Сертифікація дитячих товарів, косметики та електроніки може зайняти тижні, а вантаж у цей час стоїть на складі за рахунок імпортера.
Також цікаві поради в статтях - Як справити гарне враження на першому побаченні? звісно і хитрощі Як справити гарне враження на хлопця при першій зустрічі, і обов'язково про Критерії ментального здоров'я, і чому це так важливо.
* Селер або імпортер: у чому різниця і чому це важливо.
Коли підприємець уперше заходить у роботу з Китаєм, він майже неминуче дивиться на процес через призму звичного бізнесу. Звідси виникає і термінологічна плутанина, і спотворене розуміння ролі у ланцюжку. Часто такі підприємці називають себе "селерами", маючи на увазі, що вони купують товар та продають його далі. Але у логіці зовнішньоекономічної діяльності це некоректна позиція. Селлер — це продавець чи постачальник, а компанія, яка закуповує товар, ввозить його на внутрішній ринок, — це імпортер.
На перший погляд, різниця здається формальною, але на практиці вона визначає підхід до бізнесу. Селлер думає про вітрину, ціну та просування. Імпортер повинен мислити ланцюжком повністю: від виробництва до кінцевої продажу. Він має враховувати логістику, документи, ризики, вимоги законодавства, контроль якості та десятки інших факторів. І якщо на старті підприємець не перебудовує це мислення, він починає недооцінювати складність процесів, з якими йому доведеться зіткнутися.
Саме тому більшість проблем виникає не на етапі продажу, а задовго до неї — у той момент, коли товар ще не виготовлений або лише готується до відвантаження. Помилки, допущені тут, вже неможливо компенсувати маркетингом чи ціною.
Дізнайтесь про Як отримати свої гроші назад?
* Чому не можна прорахувати прибуток до першого постачання?
Одна з найстійкіших ілюзій полягає у впевненості, що економіку угоди можна точно точно прорахувати. Підприємець знаходить товар, бачить його вартість на фабриці, додає логістику та передбачувану націнку, після чого робить висновок про прибутковість. Усередині країни такий підхід часто працює, але у міжнародній торгівлі він майже завжди дає викривлену картину.
Проблема в тому, що значна частина витрат лежить на поверхні. Більше того, частина з них проявляється лише у процесі. Навіть якщо бізнесмен має досвід у бізнесі, він не зможе врахувати всі нюанси без практики саме в імпорті. Тут дуже багато змінних, які не можна передбачити теоретично. Реальна собівартість товару формується лише після проходження повного циклу постачання. Причому одного разу недостатньо: перше постачання показує лише верхній шар проблем, друга дозволяє скоригувати частину помилок, і лише після кількох ітерацій з'являється більш менш об'єктивне розуміння витрат і ризиків.
Це означає, що у старті не можна спиратися на точні розрахунки прибутку. Будь-яка модель повинна враховувати припущення про те, що фактичні витрати виявляться вищими від планованих, і якщо у фінансовій моделі немає такого запасу, вона спочатку вразлива.
** Приховані витрати при імпорті: що не враховують у першому розрахунку.
Ключова помилка імпортерів-початківців — це фіксація на ціні товару в Китаї. Саме вона сприймається як основа розрахунку бізнесу. Однак насправді це лише один із елементів, і далеко не завжди найзначніший.
До закупівельної ціни додається цілий комплекс витрат. Спочатку це внутрішня логістика у Китаї: доставка від фабрики до консолідаційного складу чи порту. Потім — міжнародне перевезення, яке саме по собі може суттєво змінюватись в залежності від сезону, маршруту та обраного способу доставки. Далі йдуть митні платежі, послуги брокерів, оформлення документів, зберігання складах тимчасового зберігання.
На цьому витрати не закінчуються. Часто потрібна додаткова упаковка, маркування, адаптація товару до вимог ринку. Для багатьох категорій обов'язковою є сертифікація, яка займає час і потребує окремих витрат. Додається страхування вантажу, без якого будь-які ризики лягають на імпортера. Плюс операційні витрати, пов'язані з управлінням усім цим ланцюжком.
Окремо варто враховувати непрямі витрати: простої на митниці, затримки через помилки у документах, необхідність терміново переробляти упаковку чи маркування, втрати від шлюбу чи невідповідності товару. Ці витрати складно передбачити заздалегідь, але вони часто надають критичний вплив на підсумкову собівартість.
Через війну формується ситуація, коли товар, здавався високомаржинальным на етапі закупівлі, за фактом виявляється значно менш прибутковим чи зовсім збитковим.
* Скільки грошей потрібно для першого постачання з Китаю?
З усього вищесказаного випливає практичний висновок, який багато хто ігнорує. Починати імпорт без фінансового запасу дуже ризиковано. Причому йдеться не про невеликий резерв, а про повноцінну подушку, здатну покрити непередбачені витрати на кількох етапах відразу. Якщо підприємець заходить у проект на останні гроші, він перебуває у жорсткій залежності від ідеального сценарію. Будь-яке відхилення, чи то затримка поставки, додаткові платежі чи необхідність термінового доопрацювання товару, ставить під загрозу весь бізнес. У якийсь момент ланцюжок просто обривається через брак коштів.
Ще небезпечніша ситуація виникає при використанні позикових коштів без достатнього запасу ліквідності. У цьому випадку тиск термінів та зобов'язань посилюється, а простір для маневру скорочується. Підприємець починає приймати рішення не з логіки оптимальності, а потреби терміново закрити поточні проблеми.
Фінансова подушка в цьому випадку — це не просто страховка, а інструмент управління. Вона дозволяє спокійно проходити складні етапи, не економити на критично важливих речах та доводити процес до логічного завершення, тобто до продажу товару та отримання виручки.
Читайте - Переговори щодо повернення дебіторської заборгованості, як повернути гроші та не втратити клієнта. В Україні розробляють інтегровану систему контролю полів, все під контролем.
* Що перевірити перед вибором товару для імпорту?
Ще одна зона, в якій імпортери-початківці регулярно припускаються помилок, — це вибір товару без глибокого розуміння його особливостей. Часто рішення приймається з урахуванням попиту, трендів чи візуальної привабливості продукту. При цьому вимоги до ввезення та реалізації залишаються "за дужками".
Різні категорії товарів регулюються по-різному. Для одних достатньо базового набору документів, для інших потрібна складна та тривала процедура сертифікації. Наприклад, дитячі товари, косметика, електроніка та низка інших категорій підпадають під суворі вимоги. І якщо підприємець не зважає на це на старті, він стикається з проблемами вже на етапі митного оформлення.
Типова ситуація виглядає наступним чином: товар виготовлений, відвантажений і прибуває на кордон, і тільки в цей момент з'ясовується, що відсутній сертифікат або дозвіл. Вантаж затримується, починається нарахування плати за зберігання, терміни зсуваються, а оформлення документів триває тижні. У результаті спочатку прибуткова угода перетворюється на джерело збитків. І все це через те, що на етапі вибору товару не було проведено повноцінної перевірки вимог.
* Чим ЗЕД відрізняється від інших видів бізнесу: ціна помилки.
У багатьох підприємницьких історіях можна почути тезу про те, що головне почати, а далі розберемося. У деяких сферах це справді виправдано, але зовнішньоекономічна діяльність до них не стосується.
Тут ціна помилки надто висока. Будь-яке недогляд може призвести до фінансових втрат, які неможливо компенсувати за рахунок наступних дій. На відміну від маркетингу чи продажу, де є можливість швидко протестувати гіпотезу та внести зміни, в імпорті більшість рішень мають довгострокові наслідки. Якщо підприємець переоцінює свою готовність та розраховує розібратися в процесі, він стикається з накопичувальним ефектом помилок. Кожна з них посилює наступну, і в якийсь момент ситуація стає некерованою. Саме тому перше постачання нерідко стає останнім.
* Перевірка постачальника та контроль якості.
На окрему увагу заслуговує робота з постачальниками. Китайський ринок надає величезний вибір, але водночас збільшує кількість ризиків. Знайти компанію, яка запропонує привабливу ціну, нескладно, а ось знайти надійного партнера значно складніше.
Робота з неперевіреним постачальником може призвести до низки проблем: невідповідність якості заявленим характеристикам, порушення термінів, зміна умов у процесі виробництва, використання дешевших матеріалів.
У крайніх випадках може йтися про пряме шахрайство. Саме тому перевірка постачальника має бути обов'язковою частиною процесу. Це може бути аудит виробництва, аналіз документів, перевірка ділової репутації, іноді виправдане особисте відвідування виставок та виробничих майданчиків. Однак навіть цього недостатньо, адже контроль якості повинен здійснюватися на всіх етапах: у процесі виробництва перед упаковкою перед відвантаженням. Це дозволяє виявляти проблеми доти, як товар залишить фабрику. Для імпортера-початківця такі перевірки не є надмірними витратами. Це необхідна умова для зниження ризиків.
* На чому не можна економити при імпорті з Китаю?
Прагнення знизити витрати на старті природно, але важливо розрізняти розумну оптимізацію та небезпечну економію. Насправді саме спроби заощадити на ключових етапах найчастіше призводять до збільшення загальних витрат. Вибір найдешевшої логістики без розуміння умов може призвести до затримок, пошкодження вантажу або прихованих платежів. Відмова від додаткової упаковки збільшує ймовірність шлюбу. Ігнорування страхування робить будь-які втрати критичними.
На перший погляд це виглядає як спосіб скоротити бюджет, але насправді такі рішення збільшують невизначеність і переносять ризики на підприємця. У результаті фінальна вартість угоди виявляється вищою, ніж за спочатку більш зваженому підході.
Дізнайтесь, Чи можна купити квартиру без довідки про доходи, та в Україні знесуть 30 тисяч хрущовок, куди відселятимуть мешканців, і звіснож, про Новобудови випереджають вторинку на іпотечному ринку, і чому це так сталось?